Гайя Колторті. Анатомія почуттів

Ця історія - просто нова версія давно відомої "Ромео і Джульєтти", правда, читати її мені було вкрай неприємно і важко. Справа не в драматичному сюжеті чи в манері перекладу, а в самій задумці. Про яку любов можна говорити, коли справа торкається проблем інцесту? Такі речі мені завжди здавалися аморальними і неприпустимими. Суспільство засуджує такого характеру відносини - між братом і сестрою - з давніх-давен, і не просто так, в релігії такі речі однозначно вважаються гріхом.

Вони не бачилися більшу половину свого життя, але коли вперше побачилися через довгий час, між ними промайнуло щось дивне і незрозуміле. Поступово їх щось притягувало один до одного. Вважаю, що ці обоє просто самі захотіли пригод на свою голову. В результаті - вона вагітна, він - розгублений. І як??? Як навіть нормальна, здоровомисляча людина стане вкорочувати собі віку, переконавши свого коханого зробити те ж саме, лише пояснюючи: "Наша смерть стане свідченням нашого кохання, у відповідь на страждання, котрі нам причинили".

По-перше, ми живемо у 21 столітті, де кожен може знайти хоч якийсь вихід із ситуації. Те, що підлітку у 18 років приходить у голову лише закінчити життя самогубством, це говорить про психічні проблеми, а не про драматичність ситуації (що, можливо, було нормальним у часи Шекспіра).

По-друге, найбільше тут постраждали їхні батьки, а не вони самі. Це ж яку пляму вони назавжди залишили на їх репутації, разом з тим позбавивши їх одразу двох дітей. Це жахливо..

На жаль, ця книга мені зовсім не сподобалась, єдине, що мене привабило - оформлення, тут автор безперечно виграє.