Галина Вдовиченко. Пів'яблука.

Отже, прочитала я нарешті цю книгу :) Почну з плюсів. Перше - вона багата на хороші цитати. Друге - сподобалась кінцівка, особливо та, що стосується Ірини. Мінуси (їх, на жаль, значно більше). Сюжет надто "розмитий" і книга починає бути цікавою лише після двох третин усіх сторінок. Півкниги я читала, ледве не засинаючи від нудьги над кожною главою. Не подобається взагалі задум - таке враження, що авторка викрала ідею в Енн Брешерс, автора серії книг «Союз „Волшебные штаны“» (за цим романом є фільми "Джинси-талісман 1,2". Так само, 4 подруги, чарівна річ (цього разу дерев'яне яблуко), здійснення бажань. Саме це мене розчарувало.

Ну таке... Може, старшим жіночкам сподобається така книга, але мене вона не вразила.

Проте є хороші цитати :)

Не так важко зустріти кохання, як його зберегти. Коли маємо усе, ми, легковажні, поводимось так, ніби завжди так і буде за будь-яких обставин та умов. Ніби ніколи нічого не втратимо. Але втрачаємо...

______

Якась частка чоловічої душі завжди кохатиме жінку з минулого. Кожне попереднє кохання не минає безслідно. А ти сподівалася зустріти чоловіка без минулого. Навіть уперше закохуючись по-справжньому, ми вже маємо за собою досвід бодай дитсадівських кохань.

______

- ... Що не кажіть, дівчата, а у будь-якому середовищі можна зустріти чоловіка своєї мрії...

- Поки він не заговорить... - уточнила Луїза.

______

... чоловік перевихованню не піддається. Безнадійна справа. Який є, таким і сприймай або відразу розбігайтеся.

______

.. у справді красивому завжди є елементи потворності, а у негарному завжди є прояви привабливості. Але є одна суттєва відмінність: краса може бути підробною, а потворність завжди правдива.

#книги