Сесілія Агерн. Там, де ти.

Куди насправді зникають наші загублені речі? В дитинстві я губила так багато іграшок, втім ніяк не могла їх знайти, де б не шукала. І лише через кілька років вони знаходилися в зовсім неочікуваних місцях. Може, тут існує якась магія? А якщо справді існує паралельний світ, куди зникають загублені речі, люди, запахи, звуки?

Сенді Шорт, головна героїня роману, мала дуже незвичну манію - шукати загублені речі. Все це було викликано, скоріше всього, її дитячою психічною травмою, якої вона зазнала після зникнення сусідки-однолітки Дженні-Мей. Ставши дорослою, Сенді почала розшуки зниклих людей, але одного дня вона загубилася сама...

Читачі по-різному сприймають книгу. Хтось розчарувався, а хтось навпаки захоплюється нею. А я залишилась десь посередині, історія дійсно цікава, елементи фантастики роблять її загадковішою і чимось відрізняють від інших книг.

Особисту симпатію викликав доктор Бартон. Я навіть встигла уявити його собі і закохатися :)

Люблю ж я закохуватись в уявних чоловіків! :)

"У моменти, коли несприятливі життєві обставини досягають піку, можна зробити дві речі: 1) зламатися, втратити надію, відмовитися від будь-яких спроб що-небудь зробити, влягтися на землю обличчям вниз і в розпачі бити кулаками; 2) розреготатися."