Пауло Коельо. Алхімік.
- Влада Грушицька
- 11 авг. 2014 г.
- 1 мин. чтения
Рік написання: 1988 Жанр: езотерична проза
У цій книзі мене найбільше вразив кінець, оскільки він надзвичайно повчальний. Тут розумієш, що найбільші скарби у нашому житті не мають матеріального вираження, бо вони постають перед нами у вигляді емоцій, переживань, почуттів, таких як любов і кохання. Головний герой книги - пастух Сантьяго. Одного разу йому наснився сон, який заманював його піти до пірамід, де можна знайти скарб. Відтоді Сантьяго вирушив у подорож. З ним сталося багато пригод, проте він зустрів кохання, побачив зраду, пережив страх і пройшов багато випробувань. Зустрівши алхіміка, він навчився у нього пізнавати себе і навколишній світ.

______________ Життя тим і цікаве, що в ньому сни можуть стати реальністю. *** Що сталося одного разу, може більше не статися. Але те, що сталося двічі, обов'язково станеться втретє.
*** Коли чогось сильно хочеш, весь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося. *** Коли один день схожий на інший, люди перестають помічати те хороше, що відбувається в їхньому житті кожен день після сходу сонця. Можливо, Бог і створив пустелю для того, щоб людина посміхалася деревам.
Yorumlar